What do you think?
Rate this book
The House by Princes Park
Another wonderful Liverpool saga from bestselling author Maureen Lee.
The product of an affair between a nurse and an injured American soldier during the Great War, Ruby O'Hagan's early life is spent in an orphanage. At sixteen she runs away with a farmworker, and two years later she is alone and homeless with her two daughters.
Her friend, Mrs Hart, leaves her big friendly house for Ruby to look after, and it is here that her life unfolds. Her children leave but return when tragedy befalls them. Through all this, the enigmatic Matthew Flynn drifts in and out of Ruby's life. She ignores him until it is almost too late.
The product of an affair between a nurse and an injured American soldier during the Great War, Ruby O'Hagan's early life is spent in an orphanage. At sixteen she runs away with a farmworker, and two years later she is alone and homeless with her two daughters.
Her friend, Mrs Hart, leaves her big friendly house for Ruby to look after, and it is here that her life unfolds. Her children leave but return when tragedy befalls them. Through all this, the enigmatic Matthew Flynn drifts in and out of Ruby's life. She ignores him until it is almost too late.
495 pages, Mass Market Paperback
First published January 1, 2002
About the author
Maureen Lee
60 books262 followersMaureen Lee was born in Bootle, England, UK, near Liverpool during the World War II. She attended Commercial College and became a shorthand typist. She married Richard, and they had three sons, now adults. The last years the marriage lives in Colchester, Essex.
During years, she published over one hundred and fifty short-stories, before published her first novel Lila in 1983. She continued published dramatic historical sagas mainly setting in Liverpool since 1994. In 2000, her novel Dancing in the Dark won the Romantic Novel of the Year Award by the Romantic Novelists' Association.
During years, she published over one hundred and fifty short-stories, before published her first novel Lila in 1983. She continued published dramatic historical sagas mainly setting in Liverpool since 1994. In 2000, her novel Dancing in the Dark won the Romantic Novel of the Year Award by the Romantic Novelists' Association.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 42 reviews
January 28, 2018
Easy to read but very hard to put down. Recommended.
September 24, 2011
One of those rare books you find that you just don't want to end.
You become so involved in the story line and the lives of the characters that you are left with a feeling of loss after turning the last page.............
You become so involved in the story line and the lives of the characters that you are left with a feeling of loss after turning the last page.............
February 14, 2010
Brilliant book, really enjoyed it. Follows Ruby from birth until in her 80s. her struggles through the 2nd world war and beyond, right up to millenium eve. would read it again.
March 7, 2013
What a surprising little book! I picked this up in a newsagents one day when on the way to the coffee shop with nothing to read with my coffee. An obscure author (to me, anyway), I didn't expect to finish it. But it turned out to be a real page turner and a true cozy read. The story was fascinating and made me wish for a simpler time when people really cared about each other. The narrative was easy to follow and I became totally immersed in the various lives portrayed as the characters were so well drawn. Highly recommended.
July 9, 2014
Another re read for me, really enjoyable did not want it to end quite emotional and touching.
December 24, 2015
loved it ,full of characters that we can all identify with ,a genuine believable story of a mom doing the best for her own
January 14, 2018
Really enjoyed reading this book. Highly recommended.
March 4, 2020
Ruby is strong minded and stubborn to a fault. her family comes first, and she neglects her own well being, even romance because of it.
I found some parts dragged on, or were confusing because not always clear who is who in the dialogue.As other reviewers pointed out some events were rushed and by the end it was difficult to keep track of who is married to or a child of who. ~
I found some parts dragged on, or were confusing because not always clear who is who in the dialogue.As other reviewers pointed out some events were rushed and by the end it was difficult to keep track of who is married to or a child of who. ~
February 15, 2017
Another good read by Maureen Lee.
This is the life story of Ruby O'Hagan, it begins in 1918 and ends on the turn of the Millennium. Ruby always manages to get over her troubles, of which she has many, she has a way of looking on the bright side and getting on with life. She does have a lot of missed opportunities which only make her stronger. Ruby is all about her family, whether struggling to make ends meet in the slums of Liverpool, living through the horror of raids during the second world war or looking after her grandchildren so that her daughters. can go to work.
I preferred the first half of this book as I enjoy historical fiction but was surprised by how much I cared and wanted to follow this story through,
This is the life story of Ruby O'Hagan, it begins in 1918 and ends on the turn of the Millennium. Ruby always manages to get over her troubles, of which she has many, she has a way of looking on the bright side and getting on with life. She does have a lot of missed opportunities which only make her stronger. Ruby is all about her family, whether struggling to make ends meet in the slums of Liverpool, living through the horror of raids during the second world war or looking after her grandchildren so that her daughters. can go to work.
I preferred the first half of this book as I enjoy historical fiction but was surprised by how much I cared and wanted to follow this story through,
January 6, 2018
It is a book very easy to read, captivating at times (especially at the beginning) as the events happen in a period so different from today. however, sometime in the middle of the book i was about to quit, as it seemed that too much was going on too fast, and rather than concentrate on something, the author was just rushing through the events and fast forwarding to a certain moment that never came. it was a nice read though, and my main take away is that 'there is no use to cry over spilled milk'.
January 3, 2016
Born out of wedlock and placed in an orphanage, Ruby becomes the matriarch of a dysfunctional family of daughters and granddaughters. Each of the daughters and granddaughters develop varied personalities with different problems to overcome. All turns out well in the end.
June 3, 2017
I enjoyed this book as it took me on journey through social change from the 20's onward. The narrative followed the main character from babyhood to great-grandmother and she was an endearing, if stubborn woman battling against the odds.
December 21, 2018
Another great read by Maureen Lee. Another one I couldn’t put down. Transposing through time, the placement of the reader in different eras is skilful. 1 less star than Flora & Grace as I didn’t find this one as much as a page turner, but still an incredible story.
March 29, 2009
That each stuggle a person takes can bring them to a calmer state.
August 16, 2011
Very interesting. It was like I was reading someones life story. Easy to read
June 1, 2018
This was great! The story of an interesting woman's whole life story and the many generations of family that came after her. I enjoyed the narration on the audio version.
June 24, 2019
Oh Ruby, the strong Ruby! I admire you so much.
God, maybe Ruby and Mathew did not run into circle for so many years...... but it happens!
God, maybe Ruby and Mathew did not run into circle for so many years...... but it happens!
April 28, 2019
Маурин Ли, “На краю Принцесс-парка”. Сімейна сага.
Вам доводилося коли-небудь обирати на прочитання книгу за її гарною назвою? Мені - так. Причому наскільки я пам’ятаю, останнього разу назва виявилася кращою за книгу.))) Отже, закортіло мені почитати якусь сімейну сагу. Обожнюю цей жанр! Знайомство моє з ним почалося якнайкраще, адже найперше, що я прочитала, була “Сага о Форсайтах” Голсуорсі. І то стало любов’ю на все життя. З тих пір я ще читала багато сімейних саг, але безсмертний роман Джона Голсуорсі та “К Востоку от Эдема” Джона Стейнбека, який став моєю книгою року у 2017-му - мої найулюбленіші твори жанру. І хоч згадані романи знаходяться майже на недосяжній вершині, є чимало дуже цікавих саг, вартих уваги, а мій список обов’язкового читання постійно ними поповнюється. І коли я минулого тижня вирішила обрати щось із того списка і не знала, за яким принципом це зробити, я просто обрала роман з найкрасивішою на мій смак назвою. І це був “На краю Принцесс-парка”. Роман Маурін Лі охоплює величезний проміжок часу: від Першої світової війни до початку 2001-го року, події відбуваються у Великобританії. У центрі уваги - сім’я головної героїні Рубі О’Хеган, яку одразу ж після народження забрали у матері, бо та народила доньку поза шлюбом, шо в ті часи, на початку 20-го століття, було, звісно ж, ганьбою. Рубі виховувалася у монастирі і, здається, все для неї вже було вирішено: піти після монастирю у прислужниці, аж доля, як то кажуть, зробила крутий оберт і все пішло геть інакше.
Я поставила книзі 4 зірки з 5, причому з цих 4 зірочок одну я поставила саме за красиву назву. Не знаю чому, але вона - саме назва, а не зміст роману - асоціюється у мене з чимось таким спокійним-спокійним, дуже британським, сонячним, літнім, як “Повернення у Брайдсхед” Івліна Во. Та і взагалі сага мені не можна сказати, щоб зовсім не сподобалася, але є декілька “але”, через які, аби не така сонячна назва, поставила би я лише 3 зірочки. Річ у тім, що роман виявився для мене занадто легковажним. Тобто драматичні по суті своїй події описані тут місцями невиправдано легко, ніби пережити їх - то раз плюнути. А іноді деякі моменти у своїй легкості доведені до абсурду. Наприклад (пишу проводячи паралелі аби не спойлерити тим, хто ще не читав, але збирається), зустрічаються два супротивники, обидва претендують на одне й те саме, для обох це майже питання життя або смерті, і за логікою один з них виграє, а інший програє. Але тільки не у цьому романі, тут ці супротивники знайомляться, моментально переймаються симпатією один до одного, одразу ж вирішують, що їм немає чого ділити, у їхньому протистоянні винен хтось третій, а вони з цього моменту і надалі будуть найкращими друзями! І це все не має абсолютно ніяких підстав з точки зору попередніх подій, виглядає дещо абсурдним і нелогічним. Оце у романі викликало мій подив, бо подібного там таки було забагато. Не скажу, що у кожній главі, але у кожному розділі точно, іноді і не по одному разу. Такі прийоми нагадують скоріше банальні масові голівудські мелодрами, аніж серйозний британський літературний твір. Таке легко і швидко читати, але воно не залишає глибокий слід у душі, не робить оповідь правдоподібною. А це все, у свою чергу, призводить до того, що персонажам вже не співчуваєш, бо це швидше схоже на якусь казочку, у якій хоч круть-верть, хоч верть-круть, а все одно усе буде добре. І саме через це навіть якщо і трапаляється раптом щось трагічне, мова автора заважає читачеві сприйняти їх саме такими, якими вони є - трагічними. Для мене оця легковажність, оця занадто ідеалізованість і надмірна, я би сказала, райдужність оповіді стала на заваді тому, аби я змогла зануритися у вихор подій роману, яких тут немало: я плавала на поверхні так само, як авторка поверхнево проходиться по життю своїх героїв.
І є ще один дуже помітний недолік твору: його персонажі з віком абсолютно не змінюються! Головна героїня Рубі у 16 років діє, мислить і розмовляє так само, як і у 80. Єдине чим авторка зображає її вік, це антураж. Типу що 16-річна рубі одягає легке ситцеве платтячко, а 80-річна ковтає пігулки від ревматизму. Але навіть ці мазки не допомагають побачити дорослу Рубі, бо за межами оцих намагань підкреслити її вік вона абсолютно така самісінька. І це ще один приклад того, як поверхнево пише авторка. Принаймні, так вона написала саме роман “На краю Принцесс-парка”, інших я у неї не читала і дуже сумніваюся, що буду.
Ну і наприкінці, мені дуже не сподобався переклад. Хоча, судячи з “почерку” авторки, я припускаю, що так само вона могла написати і в оригіналі. Якщо це так, то тим паче я би більше не стала в неї нічого читати. Перекладач (або ж і сама Маурін Лі) більше не знає іншого прийому уникнути повторів, аніж чергування власного імені з іменником статевої належності персонажу. Наведу приклад (взяла з голови, але це достоту як у книжці): “Рубі подивилася на нього. Дівчина ще не знала, чим це закінчиться” або “Метью був таким уважним. Чоловік являв собою зразок джентельмена”. Оце Рубі - дівчина, Метью - чоловік чергувалося постійно, від цього чергування рябило в очах і воно страшенно дратувало. Таке враження, що на світі не існує хоча б займенників чи що…
Загалом роман залишив суперечливі враження.Так, в ньому багато недоліків, його годі й порівнювати із монстрами жанру, але оцей образ затишного, сповненого сонця і тепла будиночку на краю Принцес-парку все ж таки надає якоїсь незрозумілої привабливості цій історії. Читати можна. Можливо, лише один раз, але щось таке тепле в цьому є.
Вам доводилося коли-небудь обирати на прочитання книгу за її гарною назвою? Мені - так. Причому наскільки я пам’ятаю, останнього разу назва виявилася кращою за книгу.))) Отже, закортіло мені почитати якусь сімейну сагу. Обожнюю цей жанр! Знайомство моє з ним почалося якнайкраще, адже найперше, що я прочитала, була “Сага о Форсайтах” Голсуорсі. І то стало любов’ю на все життя. З тих пір я ще читала багато сімейних саг, але безсмертний роман Джона Голсуорсі та “К Востоку от Эдема” Джона Стейнбека, який став моєю книгою року у 2017-му - мої найулюбленіші твори жанру. І хоч згадані романи знаходяться майже на недосяжній вершині, є чимало дуже цікавих саг, вартих уваги, а мій список обов’язкового читання постійно ними поповнюється. І коли я минулого тижня вирішила обрати щось із того списка і не знала, за яким принципом це зробити, я просто обрала роман з найкрасивішою на мій смак назвою. І це був “На краю Принцесс-парка”. Роман Маурін Лі охоплює величезний проміжок часу: від Першої світової війни до початку 2001-го року, події відбуваються у Великобританії. У центрі уваги - сім’я головної героїні Рубі О’Хеган, яку одразу ж після народження забрали у матері, бо та народила доньку поза шлюбом, шо в ті часи, на початку 20-го століття, було, звісно ж, ганьбою. Рубі виховувалася у монастирі і, здається, все для неї вже було вирішено: піти після монастирю у прислужниці, аж доля, як то кажуть, зробила крутий оберт і все пішло геть інакше.
Я поставила книзі 4 зірки з 5, причому з цих 4 зірочок одну я поставила саме за красиву назву. Не знаю чому, але вона - саме назва, а не зміст роману - асоціюється у мене з чимось таким спокійним-спокійним, дуже британським, сонячним, літнім, як “Повернення у Брайдсхед” Івліна Во. Та і взагалі сага мені не можна сказати, щоб зовсім не сподобалася, але є декілька “але”, через які, аби не така сонячна назва, поставила би я лише 3 зірочки. Річ у тім, що роман виявився для мене занадто легковажним. Тобто драматичні по суті своїй події описані тут місцями невиправдано легко, ніби пережити їх - то раз плюнути. А іноді деякі моменти у своїй легкості доведені до абсурду. Наприклад (пишу проводячи паралелі аби не спойлерити тим, хто ще не читав, але збирається), зустрічаються два супротивники, обидва претендують на одне й те саме, для обох це майже питання життя або смерті, і за логікою один з них виграє, а інший програє. Але тільки не у цьому романі, тут ці супротивники знайомляться, моментально переймаються симпатією один до одного, одразу ж вирішують, що їм немає чого ділити, у їхньому протистоянні винен хтось третій, а вони з цього моменту і надалі будуть найкращими друзями! І це все не має абсолютно ніяких підстав з точки зору попередніх подій, виглядає дещо абсурдним і нелогічним. Оце у романі викликало мій подив, бо подібного там таки було забагато. Не скажу, що у кожній главі, але у кожному розділі точно, іноді і не по одному разу. Такі прийоми нагадують скоріше банальні масові голівудські мелодрами, аніж серйозний британський літературний твір. Таке легко і швидко читати, але воно не залишає глибокий слід у душі, не робить оповідь правдоподібною. А це все, у свою чергу, призводить до того, що персонажам вже не співчуваєш, бо це швидше схоже на якусь казочку, у якій хоч круть-верть, хоч верть-круть, а все одно усе буде добре. І саме через це навіть якщо і трапаляється раптом щось трагічне, мова автора заважає читачеві сприйняти їх саме такими, якими вони є - трагічними. Для мене оця легковажність, оця занадто ідеалізованість і надмірна, я би сказала, райдужність оповіді стала на заваді тому, аби я змогла зануритися у вихор подій роману, яких тут немало: я плавала на поверхні так само, як авторка поверхнево проходиться по життю своїх героїв.
І є ще один дуже помітний недолік твору: його персонажі з віком абсолютно не змінюються! Головна героїня Рубі у 16 років діє, мислить і розмовляє так само, як і у 80. Єдине чим авторка зображає її вік, це антураж. Типу що 16-річна рубі одягає легке ситцеве платтячко, а 80-річна ковтає пігулки від ревматизму. Але навіть ці мазки не допомагають побачити дорослу Рубі, бо за межами оцих намагань підкреслити її вік вона абсолютно така самісінька. І це ще один приклад того, як поверхнево пише авторка. Принаймні, так вона написала саме роман “На краю Принцесс-парка”, інших я у неї не читала і дуже сумніваюся, що буду.
Ну і наприкінці, мені дуже не сподобався переклад. Хоча, судячи з “почерку” авторки, я припускаю, що так само вона могла написати і в оригіналі. Якщо це так, то тим паче я би більше не стала в неї нічого читати. Перекладач (або ж і сама Маурін Лі) більше не знає іншого прийому уникнути повторів, аніж чергування власного імені з іменником статевої належності персонажу. Наведу приклад (взяла з голови, але це достоту як у книжці): “Рубі подивилася на нього. Дівчина ще не знала, чим це закінчиться” або “Метью був таким уважним. Чоловік являв собою зразок джентельмена”. Оце Рубі - дівчина, Метью - чоловік чергувалося постійно, від цього чергування рябило в очах і воно страшенно дратувало. Таке враження, що на світі не існує хоча б займенників чи що…
Загалом роман залишив суперечливі враження.Так, в ньому багато недоліків, його годі й порівнювати із монстрами жанру, але оцей образ затишного, сповненого сонця і тепла будиночку на краю Принцес-парку все ж таки надає якоїсь незрозумілої привабливості цій історії. Читати можна. Можливо, лише один раз, але щось таке тепле в цьому є.
February 3, 2022
This book is about the life and times of Ruby, who, pretty much throughout her life, has had a tough time of it, from being taken from her mother at birth, to single parenthood herself pre-WWII. The story has a lot going for it - it's historically accurate and Maureen Lee is a good narrator, whose characters are largely realistic. There are also a few twists and turns, as many of them are disposable as far as the author is concerned. Two things irked me slightly about this book, firstly, Ruby is too much of a martyr, and at times appears cold and unlikeable, even while the author is trying to ensure we know 'she'd sacrifice anything for her children', there are many times when she treats them appallingly. The other thing is the seemingly random jumping forward in time, sometimes only two years, then five, then, right when you REALLY want to hear what has happened, because it's significant, she skips TWENTY YEARS, right at the end. Oh dear oh dear, it's as if she gave up on the story she was telling in detail and couldn't be bothered to fill in the blanks. That's why I'm giving it only three stars.
April 20, 2021
I bought The House By PRINCESS PARK from the International bookfair at Pragati Maidan. And kinda enjoy reading it.
The Story follows Ruby, who is an unwed mother who was compelled to give her up.
This book takes you through many decades until the year 2000. It is full of world war 2, family issues, financial problems, and relationship problems. Through it, all Ruby copes keep her spirit intact and remains the glue that keeps the family going and moving collectively through many obstacles.
The writer Maureen Lee keeps things moving and does not bog the story with useless words. I can say Vocabulary is used very amazingly.
I strongly recommend this to add to your reading list.
The Story follows Ruby, who is an unwed mother who was compelled to give her up.
This book takes you through many decades until the year 2000. It is full of world war 2, family issues, financial problems, and relationship problems. Through it, all Ruby copes keep her spirit intact and remains the glue that keeps the family going and moving collectively through many obstacles.
The writer Maureen Lee keeps things moving and does not bog the story with useless words. I can say Vocabulary is used very amazingly.
I strongly recommend this to add to your reading list.
December 26, 2020
Brilliant story
Loved this story so many memories as the years passed from one generation to the next i felt i had gone back in time of when I was young this author makes you feel like one of the children from a big family as this was Ruby was an amazing woman ,to have brought this big family up and a lot of the time on her own I'm so glad she found the happiness she deserved i wish it had been sooner great story i loved everything about it.
Loved this story so many memories as the years passed from one generation to the next i felt i had gone back in time of when I was young this author makes you feel like one of the children from a big family as this was Ruby was an amazing woman ,to have brought this big family up and a lot of the time on her own I'm so glad she found the happiness she deserved i wish it had been sooner great story i loved everything about it.
September 7, 2020
I am a fan of Maureen Lee's books, and this one didn't disappoint me. Such a lovely story of a woman's whole life from before birth to an older lady. I loved reading this book, I would catch a page or two whenever I could, so hard to put down.
Highly recommended.
Highly recommended.
March 13, 2018
Uwielbiam takie historie: barwne, wielowątkowe z nieszablonowymi bohaterami i nieprzewidywalnymi zdarzeniami. Polecam wszystkim serdecznie.
May 20, 2018
What a throughly enjoyable book. I loved it from beginning to end. It was full of family and love. It was interesting and enjoyable.
September 21, 2020
Not my usual type of book but i enjoyed it.
October 11, 2020
Would read this book again ,absolutely loved it
April 19, 2022
Mesmerising!!
April 25, 2022
dnf
April 24 2022
pg 162
April 24 2022
pg 162
August 18, 2022
The only reason I’m giving this book 4 stars is because it didn’t go on longer. It could have gone another 50 pages and it still wouldn’t have been enough.
February 15, 2016
I'm surprised, I really truly am.
But this book was more than just incredible or spectacular, in my opinion. It was outstanding.
It is a story of survival, of pain, of joy and incredible strength found in soft feminine nature. It is about beauty that springs from the ashes. It is a story of a family that is all but normal - and yet has so much to offer. It has a lot of love, a lot of warmth, a lot of coziness, it is a place of acceptance and tolerance, a place where you will never be judged. It is a true home and not just a house.
The main character, Ruby, left me in awe. Despite being so unfortunate and having so little, she firmy refused to be a victim. In her, you see a fighter that is doing all she can for those she loves and never complains. Despite all her flaws and wrong choices, her qualities are praise-worthy and she is a great role model. Many of her accomplishments will never cease to amaze me and many of her sayings will be remembered and will be great mottos.
This book was so cozy, almost like I was immersed into a different world. I especially loved the way Ruby and her noisy family lived during the war. Their indomitable spirits and unchangeable strength in the face of the obstacles was sorely inspirational. The characters were so well drawn, even if little was said about them, their personalities still unfolded beautifully as life went on and on. This book celebrates victory and strength, about the pain of losing and the joy of possessing what truly matters.
But this book was more than just incredible or spectacular, in my opinion. It was outstanding.
It is a story of survival, of pain, of joy and incredible strength found in soft feminine nature. It is about beauty that springs from the ashes. It is a story of a family that is all but normal - and yet has so much to offer. It has a lot of love, a lot of warmth, a lot of coziness, it is a place of acceptance and tolerance, a place where you will never be judged. It is a true home and not just a house.
The main character, Ruby, left me in awe. Despite being so unfortunate and having so little, she firmy refused to be a victim. In her, you see a fighter that is doing all she can for those she loves and never complains. Despite all her flaws and wrong choices, her qualities are praise-worthy and she is a great role model. Many of her accomplishments will never cease to amaze me and many of her sayings will be remembered and will be great mottos.
This book was so cozy, almost like I was immersed into a different world. I especially loved the way Ruby and her noisy family lived during the war. Their indomitable spirits and unchangeable strength in the face of the obstacles was sorely inspirational. The characters were so well drawn, even if little was said about them, their personalities still unfolded beautifully as life went on and on. This book celebrates victory and strength, about the pain of losing and the joy of possessing what truly matters.
Displaying 1 - 30 of 42 reviews